Габидуллина Алла Рашатовна, Стецюра Милена Вадимовна
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 1-236.
Габидуллина Алла Рашатовна профессор кафедры языкознания и русского языка, доктор филологических наук
Горловский институт иностранных языков ГВУЗ «Донбасский государственный педагогический университет»
Стецюра Милена Вадимовна студентка
Горловский институт иностранных языков ГВУЗ «Донбасский государственный педагогический университет»
[email protected]
Фигуры контраста как средство иронической характеристики персонажей в романах И. Ильфа и Е. Петрова «Двенадцать стульев» и «Золотой теленок»
Анотація
У романах «Дванадцять стільців» і «Золоте теля» з опорою на принцип контрасту І. Ільф і Є. Петров сатирично зображують радянський лад. Контраст у творах виступає і як композиційний принцип побудови тексту, організації зображально-виражальних засобів, і як смислова домінанта твору, створюючи таким чином іронічну модальність у романах. Контраст охоплює наскрізні мовні образи, семантико-стилістичну систему творів, і це зображується численними фігурами і тропами, які організовані тут двома способами: протилежності і протиріччя.
У романах «Дванадцять стільців» і «Золоте теля» з опорою на принцип контрасту автори сатирично зображують радянський бюрократизм, любов громадян до гасел і плакатів, невлаштованість і бідність, патологічну пристрасть до «дармових» грошей і т. п. Перед читачем постає простора галерея людей, інтереси яких вузькі, а цінності є нікчемними.
Серед фігур протилежності виокремлюється антитеза. Лексичними засобами її творення в романах є лексичні антоніми, конверсиви та енантіосемія.
Часто зустрічаються такі фігури протиставлення, як синкрізіс (мукабала), парадіастола, діатеза, акротеза, діафора і плока. Майстерно використовується І. Ільфом і Є. Петровим досить рідкісна фігура протиставлення – аллойза, що підкреслює несхоже у схожому.
Автори не нехтують і хибним протиставленням, коли кінцева частина висловлювання за формою начебто суперечить початковій, а насправді її розвиває, посилює.
Серед фігур протиріччя найбільш поширеними у творах І. Ільфа та Є. Петрова є оксюморон, катахреза, антифразис, різні типи парадоксу. Парадоксальність може створюватися шляхом абсурдних порівнянь, абсурдної гіперболи. Часто трапляються висловлювання, у яких порушені причинно-наслідкові зв’язки, тому наслідок, висновок не випливають із засновку, умови. В основі комунікативно-прагматичного парадоксу лежить референційна неоднозначність об’єктів. Парадокс може бути заснований на розбіжності іллокутивних сил співрозмовників.
Перспективи дослідження вбачаємо в створенні галереї сатиричних мовних портретів персонажів романів «Дванадцять стільців» і «Золоте теля» І. Ільфа і Є. Петрова.
Бочина, Т. Г., 2010. Стилистические приемы контраста как система с полевой структурой. Вестник Татарского государственного гуманитарно-педагогического университета, 1(19), с. 25–29.
Егорченко, О. Н., 2006. Стилистические фигуры контраста в современном русском литературном языке : семантико-структурно-функциональная характеристика. Автореф. канд. дисс. Алтайский государственный педагогический университет.
Колесниченко, Е. Л., 2016. Парадокс в комическом дискурсе. Лінгвістичний вісник. 5. c. 110–121.
Пекарская, И. В., 2014. Стилистические фигуры принципа алогизма : к проблеме дефиниции и типологии. Вестник Хакасского государственного университета им. Н. Ф. Катанова, 7, c. 72–80.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Габидуллина А. Р. Фигуры контраста как средство иронической характеристики персонажей в романах И. Ильфа и Е. Петрова «Двенадцать стульев» и «Золотой теленок» / А. Р. Габидуллина, М. В. Стецюра // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 15-22.
Harvard Referencing Style
Gabidullina, A. and Stetsiura, M., 2020. Figury kontrasta kak sredstvo ironicheskoy kharakteristiki personazhey v romanakh I. Ilfa i Ye. Petrova «Dvenadtsat stulev» i «Zolotoy telenok» [Figures of contrast as a means of the ironic characterization of the characters in I. Ilf and E. Petrov’s novels “The Twelve Chairs” and “The Golden Calf”]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 23, p. 15-22.
