Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 1-236.
Саламатина Анна Владимировна старший преподаватель кафедры иностранных языков
Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт»
[email protected]
Средства образности субъективной оценки личности на примере классики немецкой литературы
Анотація
У статті розглядаються засоби образності суб'єктивної оцінки особистості у літературних творах. Завданням дослідження є аналіз засобів образності при характеристиці персонажів, їхня класифікація та роль при зображенні персонажів з метою виявлення стилістичних особливостей творів класичної літератури Німеччини та більш детального вивчення стилістичних засобів на певних прикладах. Були розглянуті засоби створення образів дійових персонажів, а також те, яку роль вiдiграє при цьому мова.
Однією з основних особливостей художнього тексту як одиниці естетичної комунікації є його абсолютний антропоцентричний характер. Відносини між автором і дійовими особами можуть розвиватися в структурі художнього тексту по-різному. У сучасній художній прозі такий розвиток можна уявити узагальнено у вигляді двох прямо протилежних тенденцій: переваги об'єктивного «авторського» голосу і голосів героїв, перетворених автором, і імітації «справжньої» дії персонажів.
Детально аналізується літературно-художній портрет персонажів і мовних засобів його створення в авторській мові. Важливо, що опис світу речей, що оточують героя, теж може стати істотною частиною його літературного портрета.
Стилістична картина художнього твору, а також стилістичний потенціал прямої мови багато в чому залежать від того, в якому кількісному і структурному співвідношенні знаходяться авторська мова і пряма мова персонажів. Також особливий інтерес представляє, те як авторська мова потрапляє під вплив живої розмовної мови. Детально розглядаються особливості прямої та непрямої мови на прикладі декількох відомих романів.
Основна функція прямої мови в художньому творі – індивідуалізований і одночасно з цим збірний показ дійових осіб засобами їх власної мови, тобто створення мовної характеристики, або мовного портрета персонажа. Як один з основних засобів у створенні літературно-художніх портретів, пряма мова бере участь у розвитку ідейно-тематичного і фабульного змісту.
Виявлено, що пряма мова – це спосіб передачі мови, який забезпечує мовну автономію дійових осіб, а непряма мова – це форма співіснування авторської мови і мови персонажів в рамках певних граматикалізованих структур. Також розглянуто роль непрямої мови, як засіб надання змісту іронічного забарвлення, зображення точки зору групи персонажів, пліток та тому подібного.
Ключові слова:
авторська мова, аукторіальний, метафора, персонаж, розмовна мова, мовний портрет, засоби образності, стилістичний аналіз, авторская речь, аукториальный, метафора, персонаж, разговорная речь, речевой портрет, средства образности, стилистический анализ, auctorial, author's language, character, colloquial speech, imagery means, metaphor, linguistic portrait, stylistic analysis
Бібліографічний список
Блинова, О. И., 1983. Образность как категория лексикологии. В : Экспрессивность лексики и фразеологии, 1983. Новосибирск : Новосибирский государственный университет, c. 3–11.
Блэк, М., 1990. Метафора. В : Арутюнова, Н. Д., сост., 1990. Теория метафоры. Москва : Прогресс. c. 153–172.
Брандес, М. П., 1971. Стилистический анализ : на материале немецкого языка. Москва : Высшая школа.
Волгина, Е. А., 2015. Стилистический анализ текста. Ростов-на-Дону : Южный федеральный университет.
Зингер, Л. Р. и Строева, Т. В., 1957. Современный немецкий язык. Москва : Издательство литературы на иностранных языках.
Лакофф, Д. и Джонсон, М., 1990. Метафоры, которыми мы живём. В : Арутюнова, Н. Д., сост., 1990. Теория метафоры. Москва : Прогресс, c. 387–415.
Kant, I., 2016. Kritik der Urteilskraft und Schriften zur Naturphilosophie. Darmstadt : Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
Kant, H., 1971. Ein bißchen Südsee. Erzählungen. Berlin : Rütten&Löning.
Mann, H., 1918. Der Untertan. Leipzig : Kurt Wolff Verlag.
Remarque, E. M. 2014. Drei Kameraden. Köln : Kiepenheuer & Witsch.
Segers, A., 1949. Das siebte Kreuz. Moskau : Foreign Languages Publishing House.
Strittmatter, E., 2019. Der Wundertäter Roman-Trilogie. Berlin : Aufbau TB.
Юрина, Е. А., 1992. Образное слово и языковая картина мира Томск : Томский государственный университет.
Юрина, Е. А., 1997. Полевые структуры в образной лексике. В : Новосибирский государственный университет, 1997. Гуманитарные исследования : итоги последних лет : cборник тезисов научной конференции. Новосибирск, c. 230–232.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Саламатина А. В. Средства образности субъективной оценки личности на примере классики немецкой литературы / А. В. Саламатина // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 115-123.
Harvard Referencing Style
Salamatina, A., 2020. Sredstva obraznosti subektivnoy otsenki lichnosti na primere klassiki nemetskoy literatury [Imagery means of subjective personality assessment based on the example of the german classics]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 23, p. 115-123.
