П`ятниця, 29.03.2024, 18:06 | RSS | Вітаю Вас Гість
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

EN

Вісник Маріупольського державного університету
Серія: Філологія
Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu.
Serìâ: Fìlologìâ
Головна | Каталог статей
Меню сайту
Категорії розділу
Випуск 24 [23]
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2021. – Вип. 24. – С. 1-183.
Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 24
Випуск 25 [38]
Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
ПОСИЛАННЯ
  • Сайт Маріупольського державного університету
  • Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Право
  • Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка
  • Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія та політологія
  • Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія
  • Пошук


    Гутнікова Алла Володимирівна

    Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2021. – Вип. 25. – С. 1-310

    Гутнікова Алла Володимирівна
    доцент кафедри німецької та французької філології філології, кандидат філологічних наук, доцент
    Маріупольський державний університет
    ORCID: 0000-0002-5222-1791
    [email protected]

    Екзогенна лексика як компонент назв одягу

    DOI 10.34079/2226-3055-2021-14-25-134-139

    [ download pdf ]

    С. 134-139

    Анотація
    Стаття присвячена особливостям формування сучасних німецьких та українських назв одягу. У статті проводиться етимологічний аналіз, а також аналіз словникових дефініцій, на підставі якого виділяються способи термінотворення. Дослідження концепту та засобів його мовної репрезентації є однією з важливих проблем сучасного мовознавства. У роботі розглядається концепт «одяг» в українській та німецькій лінгвокультурах, щоб з’ясувати, як відносяться названі лінгвокультури одна до одної та визначити відмінності та схожості на основі досліджуваного концепту. Даний концепт входить в структуру макроконцепту «зовнішність людини», і, своєю чергою, підрозділяється на мікроконцепти, які дають можливість детально проаналізувати одиниці, що позначають одяг. У роботі виділені способи поповнення лексико-семантичного мікрополя в зіставлюваних мовах. Лексико-семантичний рівень – найбільш динамічна підсистема в структурі мови, оскільки саме тут безпосередньо віддзеркалюються зміни, що відбуваються в реальному світі. завдяки відкритості лексика кожної мови завжди налаштована на появу інновацій; у ній існують реальні можливості до постійного поповнення, зокрема, шляхом запозичень. Однак порівняльне вивчення лексичних одиниць, які позначають одяг у німецькій та українській мовах, ще не було предметом окремих досліджень. В статті проводиться дослідження семантичної структури запозичених іменників для позначення одягу у двох сучасних лінгвістичних системах: українській та німецькій мовах, носії яких мають багаторічний історико-культурний досвід міжнаціонального спілкування. Проводиться аналіз даного пласта лексики з визначенням прототипу запозичень і початкового значення. Особливу увагу в цьому дослідженні приділяється поєднанню інтралінгвістичних і екстралінгвістичних особливостей функціонування аналізованих одиниць. У статті наводиться загальний огляд співвідношення споконвічної та запозиченої лексики в тематичній групі «Назви предметів одягу», розкриваються деякі причини істотних змін в цій групі, коментується ряд найменувань, представлених в сучасній німецькій та українській мові.

    Ключові слова: запозичення, прототип, обсяг значень, пряме, переносне, первісне значення, семантичне звуження, Entlehnung, Prototyp, Bedeutungsumfang, direkt, figurativ, Ausgangsbedeutung, semantische Einengung, borrowed nouns, prototype, values of meanings, direct, figurative, primary meaning, semantic narrowing

    Бібліографічний список

    Горбач, О., 1995. Німецькі позичені слова в українській мові. Київ, с. 27–35.

    Горпинич, В. О., 1977. Будова слова і словотвір. Київ : Радянська школа.

    Жовтобрюх, М. А. та Кулик, Б. М., 1965. Курс сучасної української літературної мови. Київ : Радянська школа.

    Кочерган, М. П., 1997. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови. Мовознавство, 1, с. 19–24.

    Крысин, Л. П., 2002. Лексическое заимствование и калькирование в русском языке последних десятилетий. Вопросы языкознания, 6, с. 27–34.

    Лейн, К. и др., 2004. Большой немецко-русский словарь. 11-е изд. Москва : Русский язык.

    Мельничук, О. С. та ін., ред. 1982. Етимологічний словник української мови: в 7 т. Київ : Наукова думка, Т. 1 : А–Г.

    Цыганенко, Г. П., 1989. Этимологический словарь русского языка. 2-е изд. Киев : Радянська школа.

    Черных, П. Я., 1999. Историко-этимологический словарь современного русского языка: в 2-х т. Москва : Русский язык, т. 1.

    Яременко, В. В. та Сліпушко, О. М., 2004. Новий тлумачний словник сучасної української мови : в 3-х т. Київ : Аконіт.

    Duden, К., 2014. Das Herkunftswörterbuch. 5. Auflage. Mannheim : Dudenverlag.


    Цитування

    ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
    Gutnikowa A. V. Exogene Lexik als Bestandteil der Kleidernamen / A. V. Gutnikowa // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філологія. – 2021. – Вип. 25. – С. 134-139.

    Harvard Referencing Style
    Gutnikowa, A.V., 2021. Exogene Lexik als Bestandteil der Kleidernamen [Exogenous Lexic as a Component of Clothing Names]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 25, pp.134-139.

    Категорія: Випуск 25 | Додав: Moder (14.12.2021)
    Переглядів: 198 | Теги: первісне значення, figurative, values of meanings, semantic narrowing, direkt, обсяг значень, пряме, Prototype, прототип, запозичення, primary meaning, semantische Einengung, figurativ, Entlehnung, семантичне звуження, borrowed nouns, Direct, Prototyp, переносне, Ausgangsbedeutung, Bedeutungsumfang | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0

    Copyright МДУ © 2024

    Веб-дизайн, технічна підтримка та адміністрування: Белла Марина Віталіївна [email protected]

    uCoz