Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2021. – Вип. 25. – С. 1-310

Marchenko Maryna Oleksandrivna
Senior Lecturer, Department of German and French Philology
Mariupol State University
ORCID: 0000-0002-5178-5419
[email protected]

Individual Speech as a Linguistic Phenomenon

DOI 10.34079/2226-3055-2021-14-25-220-228

[ download pdf ]

С. 220-228

Анотація
Дослідження індивідуального мовлення бере початок ще з античності, де його вивчення було пов’язане з риторикою, яка формувала правила ораторського мистецтва.

В процесі розвитку філологічної теорії змінюються та удосконалюються підходи щодо дослідження індивідуального мовлення. Філологічні дослідження ХХ та ХХІ століть характеризуються антропоцентричним підходом. Тому є доречним досліджувати та описати індивідуальне мовлення на основі художнього мовлення. Мовленнєва творчість вказує не тільки на індивідуальну манеру або відтворює мовну картину світу індивіда, але й відбиває загальні мовні риси окремого націолекту.

Це зумовлено тим, що кожний письменник, використовуючи національну мову, здійснює добір індивідуальних мовних засобів залежно від задуму художнього твору, своїх лінгвістичних та стилістичних уподобань. Індивідуальність мовної особистості найяскравіше проявляється саме у художньому мовленні.

Таким чином, сприймаючи індивідуальне мовлення як багатоаспектне явище, під час його дослідження слід враховувати не тільки лінгвістичні явища, а й екстралінгвістичні.

У сучасній філології для визначення індивідуальності мовної особистості існують різні терміни: «індивідуальний стиль», «ідіостиль» та «ідіолект». Слід зазначити, що ці поняття не мають чіткої термінологічної визначеності, що, своєю чергою, ускладнюю ідентифікацію індивідуальності мовної особистості. У нашій роботі ми доходимо висновку, що саме ідіолект найточніше описує особливості індивідуального мовлення.

Формування ідіолекту у окремого індивідуума, незважаючи на однаковий характер цього процесу в усіх носіїв мови, визначається особливостями внутрішнього індивідуального світу, особистої свідомості й особистої життєвої практики мовця.

Дослідження індивідуальних особливостей мовлення сягає за межи філології, а термін «ідіолект» вказує на між аспектний зв’язок: раніше цей термін був притаманний лише соціолінгвістиці, а на сьогодні він стає вже дефініцією когнітивної лінгвістики та лінгвопоетики.

Ідіолект допомагає ідентифікувати певну мовну картину світу народу взагалі та окремої мовної особистості зокрема.

Ключові слова: мовна особистість, мовна картина світу, ідіолект, ідіостиль, sprachliches Weltbild, sprachliche Persönlichkeit, Idiolekt, Idiostil, language personality, linguistic worldview, idiolect, idiostyle

Арнольд, И. В., 1990.Стилистика современного английского языка : (Стилистика декодирования). 3-е изд. Москва : Просвещение

Балли, Ш., 1961.Французская стилистика. Москва : Издательство Иностранной литературы.

Белл, Т. Р., 1980.Социолингвистика : Цели, методы и проблемы. Москва : Международные отношения.

Брандес, М. П., 1983..Стилистика немецкого языка. Москва : Высшая школа.

Будагов, Р. А., 1976. Человек и его язык. Москва : Издательство Московского университета.

Буслаев, Ф. И., 1941.О преподавании отечественного языка. Ленинград : Учпедгиз.

Виноградов, В. В., 1980. О языке художественной прозы.Москва : Наука.

Винокур, Г. О., 1991.О языке художественной литературы. Москва : Высшая школа.

Гёте, И. В., 1937. Простое подражание природе, манера, стиль. В : И. В. Гёте.Собрание сочинений: в 13 т. Москва : Государственное издательство художественной литературы, Т. 10.

Григорьев, В. П., ред. 1990.Очерки истории языка русской поэзии XX века : поэтический язык и идиостиль : общие вопросы. Звуковая организация текста. Москва : Наука.

Григорьев, В. П., 1983. Грамматика идиостиля: В. Хлебников. Москва : Наука.

Карпова, О. М., 1988. Отбор стилистических средств в писательские словари.Вопросы стилистики, 22, с. 134–142.

Кухаренко, В. А., 1988. Интерпретация текста. 2-е изд. Москва : Просвещение.

Леденёва, В. В., 2001. Идиостиль (к уточнению понятия). Филологические науки,5, с. 36–41.

Марціяш, М. З., 2009. Мовна особистість в світлі білінгвізму. В : Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького.Актуальні проблеми менталінгвісики:Збірник статей за матеріалами VІ Міжнародної наукової конференції. Черкаси : АНТ, с. 171–172.

Мацько, Л. І., Сидоренко, О. М. та Мацько, О. М., 2003.Стилістика української мови.Київ : Вища школа.

Мізін, К. І., 2008. Психолінгвістичний експеримент чи соціолінгвістичний моніторинг ? Епістемологічні пошуки аксіологічної фразеології.Мовознавство, 1, с. 67–79.

Науменко, А. М., 2003. Блуканина сучасного перекладу : від глухого кута семіотики до глухого кута когнітивної лінгвістики.Нова філологія,3, с. 105–349.

Пономарів, О. Д., 1993.Стилістика сучасної української мови. Київ : Либідь.

Северская, О. И. и Преображенский, С. Ю., 1991. Функционально доминантная модель эволюции индивидуальных худ систем : от идиолекта к идиостилю. В : В. П. Григорьев, ред.Поэтика и стилистика. 1988–1990. Москва : Наука, с.146–156.

Солганик, Г. Я., 2003.Стилистика текста. 5-е изд. Москва : Флинта : Наука.

Філінюк, В. А., 2007. Авторська пунктуація як стилістична ознака ідіостилю Емми Андієвської.Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Філологічні науки, 14 (2), c. 248–254.

Цаприка, В., 2009. До структури мовної особистості. В : Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького.Актуальні проблеми менталінгвістики: Збірник статей за матеріалами VІ Міжнародної наукової конференції. Черкаси : АНТ, c. 308–309.

Шевченко, Л. І., 2006. Лінгвістичні інтерпретації. Постлаканівська перспектива.Мовознавство, 5, с. 66–72.

Щукин, В. Г., 1984. О лингвистическом содержании понятия «идиолект». В : Л. В. Бондарко, ред.Лингвистика и модели речевого поведения.Ленинград : Издательство Ленинградского университета, с. 76–85.

Юсселер, М., 1987. Социолингвистика. Киев : Вища школа.

Althaus, P. Н., Henne, H. und Wiegend, H. E., 1980.Lexicon der Germanistischen Linquistik : Studienausgabe II. Tübingen : Niemeyer.

Götze, L., 1999.Grammatik der deutschen Sprache. München : Bertelsmann Lexikon Verlag

Linke, A., Nussbaumer, M. und Portmann, P. R., 2004.Studienbuch Linguistik.Tübingen : Max Niemeyer Verlag.

Цитування

ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Marchenko M. Individuelle Rede als Linguistisches Phänomen / M. Marchenko // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філологія. – 2021. – Вип. 25. – С. 220-228.

Harvard Referencing Style
Marchenko, M., 2021. Individuelle Rede als Linguistisches Phänomen [Individual Speech as a Linguistic Phenomenon].Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 25, pp. 220-228.