Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2022. – Вип. 26–27. – С. 1–305
Тичініна Альона Романівна
асистент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури, кандидат філологічних наук
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
E-mail: [email protected]
ORCID 0000-0001-6316-2005
Від структуралізму до поструктуралізму: мотивація зміни методологічної траєкторії у досвіді Мішеля Фуко
Анотація
Кризові стани, зумовлюючи зміну і навіть руйнування усталених способів тлумачення тексту, впливають на продукування нових явищ у культурі, науці та мистецтві. Взятий до аналізу досвід Мішеля Поля Фуко (1926–1984) постає типовим зразком впливу зовнішніх подій на радикальну зміну методологічної позиції науковця. М. Фуко, мислення якого, за Ж. Дельозом, «не еволюціонувало, а проходило через кризи», неодноразово зазначав, що революційні події виступають наслідком загальної перебудови епістеми. Спираючись головно на розвідки М. Бланшо, Д. Ерібона, Дж. Міллера, П. Вена, у науковій біографії М. Фуко можна виокремити три етапи: археологія знання (до 1968), генеологія влади (1968-1980), естетика існування (1980-ті). Епістемологічною межею «археологічного» та «генеологічного» етапів виступає 1968 рік – період зміни методології його досліджень. 1968 р. читаючи курс «Людина в західній думці» у Тунісі, де, як і в Парижі, розвивався ряд студентських протестів, М. Фуко стає їх свідком і учасником. В цей час М. Фуко, володіючи виразною «політичною інтуїцією» (Ж. Дельоз), усвідомлює міфотворчу функцію політичної ідеології, акцентує вагу «революційної енергії». У відкритому на вимогу демонстрантів, експериментальному Венсенському університеті він очолив відділ філософії, живлячись бунтарським ентузіазмом комуністів, троцькістів та лівих. На думку, Д. Ерібона, саме в цей час «народився новий Фуко», що втілив образ інтелектуала-борця. Отже, саме події Травня 68-го, зумовили «вихід структури на вулицю» і навіть сформували нові способи інтерпретації. У таких умовах М. Фуко, намагаючись позбутися «ярликів» і «пільг структуралізму», змінює свою методологію, артикулює «нову суб’єктивність» у річищі постструктуралістської поетики, що стала провідним методологічним напрямком у літературознавстві другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.
Гундорова, T., 2013. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї. Київ: Грані-Т.
Гундорова, Т., 2002. Чи потребує Україна нової методології із Заходу, або криза академічного літературознавства. Вісник Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта в Україні, 8, с. 10–14.
Козлик, І., 2004. Методологія літературознавства як актуальна проблема. Зарубіжна література в навчальних закладах, 1, с. 57–58; 5, с. 60–62.
Кун, T., 2001. Структура наукових революцій. Київ: Port-Royal.
Павличко, С., 2002. Методологічна ситуація в сучасному українському літературознавстві. В: Теорія літератури. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи».
Тичініна, A., 2018. Епістема розриву в методології Мішеля Фуко. Інтервали: 1918 – 1968 – 2018 (література/літературознавство). Матеріали ХV Міжнародної літературознавчої конференції. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, с. 161–164.
Тичініна, A., 2018a. Сучасні методологічні практики. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича.
Фуко, M., 2003. Археологія знання. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи».
Червінська, О., 2010. Після Потебні, після Білецького, після Чижевського, після Затонського: сучасна українська літературознавча думка в межах ідей герменевтики та рецептивної теорії. Питання літературознавства, 81, с. 3–23.
Foucault, M., 2001. Dits et Écrits I (1954-1969). Paris, Gallimard.
Lefebvre, H., 1986. La production de l'espace. Éditions Anthropos.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Тичініна А. Р. Від структуралізму до поструктуралізму: мотивація зміни методологічної траєкторії у досвіді Мішеля Фуко / А. Р. Тичініна // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філологія. – 2022. – Вип. 26–27. – С. 172–179.
Harvard Referencing Style
Tychinina, A. R., 2022. Vid strukturalizmu do postrukturalizmu: motyvatsiia zminy metodolohichnoi traiektorii u dosvidi Mishelia Fuko [From structuralism to post-structuralism: the motivation forthe change of the methodological trajectory in Michel Fouco’s experience]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 26–27, pp. 172–179.
