Береза Людмила Александровна, Ткаченко Людмила Николаевна
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 1-236.
Береза Людмила Александровна старший преподаватель кафедры украинского языка и общего языковедения, кандидат филологических наук
Черкасский государственный технологический университет
[email protected]
Ткаченко Людмила Николаевна старший преподаватель кафедры иностранных языков, кандидат филологических наук
Черкасский государственный технологический университет
[email protected]
Завершенность действия в русском и немецком языках: компаративный анализ
Анотація
Мета цієї наукової студії – здійснити порівняльне дослідження категорії аспектуальності; передбачено визначити та проаналізувати комплекс спільних та відмінних властивостей, характерних для досліджуваних російської та німецької мов, переглянутий у порівняльному аспекті. Наукова розвідка є спробою з’ясувати способи вираження завершеності дії в зіставлюваних мовах. Застосовано описовий метод дослідження, розподільний аналіз, інтроспективу. Наголошено, що нині контрастивні дослідження особливо актуальні для виявлення загальних та відмінних рис у системах різних мов. Акціональна та аспектна семантика, а також засоби її вираження стали об’єктами вивчення мовознавцями на початку ХХ століття. Звернено увагу на фактичні вітчизняні та закордонні провідні дослідження в галузі аспектології генетично не пов'язаних мов, а також мов, що перебувають у віддалених генетичних відношеннях.
Вид і час дієслова є характеристиками темпоральності, оскільки, наприклад, у слов’янських мовах вид організовує та визначає часові відношення. Визначено, що на відміну від слов'янських мов, у романській та германській мовах видові відношення структуровані на основі часових форм. Компаративний підхід до вивчення часу та виду в мовах, що належать до різних груп, дозволяє краще зрозуміти специфіку видо-часових відношень. Дослідження категорії аспектуальності становить дедалі більший інтерес у типологічному аспекті. З’ясовано, що граматична категорія виду як бінарна категорія представлена лише в деяких мовах.
У процесі дослідження було встановлено, що, вивчаючи час дієслова, окрім дієслівних форм, необхідно враховувати кілька факторів: контекст, лексичний, лексико-граматичний, граматичний і синтаксичний компоненти, які розглядають у межах їхньої взаємодії в мовленні. Зазначено, що функціонально-семантичне поле включає засоби взаємодії, пов’язані спільною функцією вираження семантичного атрибута аспектності, а саме граматичні, лексико-граматичні й лексичні засоби. Дослідженням підкреслено необхідність розрізнення видів як граматичної категорії, властивої слов’янським мовам, і як широкої функціональної та семантичної категорії, яка існує в усіх мовах, оскільки вона складає цілий комплекс мовних засобів, що виражають характер способу дії. У процесі аналізу деяких текстів було зроблено висновок, що відсутність граматичної категорії виду в німецькій мові не свідчить про відсутність у ній відповідного поняття.
Ключові слова:
видо-часові відношення, семантична ознака аспектуальності, дієслівні форми, акціональна семантика, граматична категорія, видо-временные отношения, семантический признак аспектуальности, глагольные формы, акциональная семантика, грамматическая категорія, type-tense relationship, the semantic attribute of aspectuality
Бібліографічний список
Балин, Б. М., 1961. К методике сопоставительного изучения двух языков (на материале немецкого языка). В : Б. М. Балин, ред. 1961. Вопросы грамматики английского, немецкого и французского языков. Иваново : Ивановский государственый педагогический институт им. Д. А. Фурманова, с. 109–119.
Балин, Б. М., 1969. Немецкий аспектологический контекст в сопоставлении с английским. Калинин : Калининский государственный педагогический институт.
Бондарко, А. В., 1967. К проблематике функционально-семантических категорий: Глагольный вид и «аспектуальность» в русском языке. Вопросы языкознания, 2, с. 18–31.
Бондарко, А. В., ред., 1987. Теория функциональной грамматики : Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. Ленинград : Наука.
Волостнова, Н. Н., 2004. Средства выражения способов действия длительности в немецком и русском языках : сравнительно-сопоставительный анализ. Кандидат наук. Автореферат. Казанский государственный педагогический университет.
Гак, В. Г., 1983. Сравнительная типология французского и русского языков. 2 изд. Москва : Просвещение.
Гийом, Г., 1992. Принципы теоретической лингвистики. Москва : Прогресс; Культура.
Гиниятуллина, Г. Р., 2002. Семантика и средства выражения способов действия длительности во французском и татарском языках: Сопоставительный анализ. Кандидат наук. Диссертация. Чувашский государственный университет им. И. Н. Ульянова. Чебоксары.
Жерновей, Г. Я., 1979. Сопоставительное изучение семантики временных и видовых форм глагола во французском, восточно-романских и русском языках (индикатив) . Кандидат наук. Автореферат. Московский университет.
Закамулина, М. Н., 2000. Темпоральность во французском и татарском языках : слово, высказывание, текст : (Сопоставительное исследование). Казань : Татарское книжное издательство.
Иваницкий, В. В., 1991. Основы общей и контрастивной аспектологии. Кемерово : Издательство Томского университета: Филиал при Кемеровском государствнном университете.
Крушельницкая, К. Г., 1961. Очерки по сопоставительной грамматике немецкого и русского языков. Москва : Издательство литературы на иностранных языках.
Маслов, Ю. С., 1984. Очерки по аспектологии. Ленинград : Издательство ЛГУ.
Маслов, Ю. С., 2004. Очерки по аспектологии. В : Маслов, Ю. С., 2004. Избранные труды. Аспектология. Общее языкознание. Москва : Языки славянской культуры, с. 21–302.
Мурясов, Р. З., 2001. Некоторые проблемы контрастивной аспектологии. Вопросы языкознания, 5, с. 86–112.
Пчелинцева, Е. Э., 2016. От глагола к имени : аспектуальность в русских, украинских и польских именах действия. Санкт-Петербург : Наука.
Andersson, S-G., 1972. Aktionalitat im Deutschen. Eine Untersuchung unter Vergleich mit dem russischen Aspektsystem. Bd. I. Die Kategorien Aspekt und Aktionsart im Russischen und Deutschen. Stockholm : Almqvist & Wiksell.
Andersson, S-G., 1978. Aktionalitat im Deutschen. Eine Untersuchung unter Vergleich mit dem russischen Aspektsystem. Bd. II. Korpusanalyse. Mit einem Exkurs tiber Aktionalitat im deutschen Verbalformsystem. Uppsala : Acta Universitatis Upsaliensis.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Береза Л. А. Завершенность действия в русском и немецком языках: компаративный анализ / Л. А. Береза, Л. Н. Ткаченко // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 140-150.
Harvard Referencing Style
Bereza, L. and Tkachenko, L., 2020. Zavershennost deystviya v russkom i nemetskom yazykakh: komparativnyy analiz [Completeness of action in the Russian and German languages: comparative analysisVìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 23, p. 140-150.
