Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 1-236.
Таукчі Олена Федотівна доцент кафедри іншомовної підготовки, європейської інтеграції та міжнародного співробітництва, кандидат філологічних наук, доцент
Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків)
[email protected]
Про темпоральну та просторову категорізацію у типологічно дистантних мовах
Анотація Стаття «Про темпоральну та просторову концептуалізацію в типологічно дистантних мовах» продовжує cерію публікацій автора, О. Ф. Таукчі, що досліджує процеси концептуалізації світу та внутрішнього рефлексивного досвіду на матеріалі англійської, української та російської мови; аналізує залежність концептуалізації від різноманітних чинників: етносвідомості, соціуму, культури та субкультури певної групи, а також індивідуальної свідомості. Крім того, поняття часу, яке обрано для опису та аналізу, є складним психічним утворенням. Воно реалізується за допомогою мовних одиниць різного рівня абстракції. У цьому відношенні об’єктом нашого дослідження є концепція часу та засоби її реалізації у типологічно дистантних мовах. Ми визначили лексичні одиниці та встановили вирази, що позначають поняття часу в англійській, українській та російській мовах, предметом нашого дослідження. Час є загадковим феноменом, який має безпосереднє відношення до людини, інтуїтивно нібито зрозумілий, але насправді суперечливий і такий, що насилу піддається експлікації. Чи можна описати час? І якщо можна, то як він «виглядає» в термінах сучасної лінгвістики? Наша концепція часу включає до себе безліч аспектів, які не піддаються спостереженню в навколишній дійсності. Наприклад, чи рухається час горизонтально чи вертикально? Чи рухається він вперед або назад, вправо або вліво, вгору або вниз? Чи рухається він повз нас, або ми рухаємося крізь нього? Всі ці аспекти не знаходять свого відбитку в наших знаннях про навколишній світ, але, хоч би що там було, ми дізнаємося про це за допомогою мови, найчастіше за допомогою просторових метафор. Спостереження такого роду дають нам можливість говорити про те, що мовні дані можуть служити ключем до розуміння й інтерпретації будь-яких культурно значущих аспектів сприйняття дійсності. На наше переконання, саме лінгвістичний аналіз лексичних одиниць семантичного поля часу відповідним чином доповнить загальну картину досліджень, присвячених цій темі. У свідомості людей, які розмовляють різними мовами, час має єдину модель і описується в одних і тих же термінах. Більш того, визнаючи можливість отримання знань про час шляхом спостереження за ним автор статті підкреслює визначальну роль мови, на якому ми говоримо, у формуванні наших уявлень про час.
Даль, В. И., 1998. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4 т. Т. 1 : А–З. Репринт 1912–1914. Москва : Цитадель.
Ищук, Д. Г., 2001. Свободные и устойчивые синтагматические связи лексико-семантического поля времени. В : Л. И. Коновалова, ред. 2001. Образование в России : перспективы и реальность : материалы науч.-практ. конф. Санкт-Петербург : Б. и., с. 192–196.
Чупрына, О. Г., 2000. Закономерности категоризации временного опыта в древнеанглийском языке. В : Л. А. Манерко, ред. 2000. Когнитивные аспекты языковой категоризации. Рязань : Рязанский государственный педагогический университет, с. 118–124.
Шмелев, А. Д., 2002. Русская языковая модель мира : Материалы к словарю . Москва : Языки славянской культуры.
Boroditsky, L., 2014. Does language shape thought ? Mandarin and English speaker’s conceptions of time. Cognitive Psychology, 43 (1), pp. 1–22. DOI : 10.1006/cogp.2001.0748
Chun, L., 1997. A cognitive approach to UP metaphors in English and Chinese : What do they reveal about the English mind and the Chinese mind ? In : Research degree progress report for Hong Kong Polytechnic University, 1997. Hong Kong : Hong Kong Polytechnic University, pp. 125–140.
Clark, H., 1973. Space, time semantics and the child. In : T. E. Moore, ed. 1973. Cognitive development and the acquisition of language. New York : Academic Press, pp. 370–394.
Lakoff, G. and Johnson, M., 1980. Metaphors We Live by. Chicago : The University of Chicago Press.
Scott, A., 1989. The Vertical Dimension and Time in Chinese. Australian Journal of Linguistics, 9, pp. 295–314. DOI : 10.1080/07268608908599424
Traugott, E., 1978. On the expression of spatiotemporal relations in language. In : J. H. Greenberg, C. A. Ferguson, E. A. Moravcsik, eds. 1978. Universals of human language word structure. Vol. 3. Stanford, C. A. : Stanford University Press, pp. 207–236.
Vreis, J. de, 1957. Altnordisches etymologisches Wörterbuch. Leiden : Brill.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Таукчі О. Ф. Про темпоральну та просторову категорізацію у типологічно дистантних мовах / О. Ф. Таукчі // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 217-233.
Harvard Referencing Style
Taukchi, O.F., 2020. Pro temporalnu ta prostorovu katehorizatsiiu u typolohichno dystantnykh movakh [On temporal and spatialconceptualization in typologically distant languages]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 23, p. 217-223.
