Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 1-236.
Рускуліс Лілія Володимирівна доцент кафедри української мови і літератури, доктор педагогічних наук
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Родіонова Інна Григорівна доцент кафедри української мови і літератури, кандидат філологічних наук
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Анотація У статті з’ясовано, що пошуки Г. Сковороди є явище вельми унікальне як в українській, так і світовій культурі, бо наповнена постійним пошуком щастя, духовної й душевної рівноваги; зазначено, що саме від його творчості починається лінія тяглості й спорідненості думок, що увиразнювали духовне начало; схарактеризовано специфічну теорію словесних знаків-символів Біблії, де кожен символ сприяє пізнанню началу й невидимості; досліджено лінгвофілософські пошуки Г. Сковороди – символічне сприйняття й тлумачення навколишнього світу; доведено, що мислитель прагнув алегорично тлумачити Біблію, яку він сприймав єдиним вірогідним джерелом щастя, вважав, що світ Біблії – це ідеальне інобуття світів людини (мікрокосмосу) і Всесвіту (макрокосмосу); звернуто увагу на те, що Г. Сковорода з метою уникнення суперечливих роз’яснень тексту Біблії, відкидає її буквальне значення, наголошуючи, що вона не є остаточною істиною, а лише шляхом, яким слід рухатися; обґрунтовано, що велику силу, яка дає змогу людині пізнати вище начало, вічне, ідеальне й незнищенне Г. Сковорода вбачав у сакральному слові, додаючи до лексеми «слово» епітет «Боже», де «Боже слово» – це думки й переживання людини, її внутрішній світ; висловлено міркування, що символи в лінгвофілософа можна поділити на основні, усталені й другорядні, уведені відповідно до тогочасних релігійних та етичних уявлень, де в кожному символі – три ступені істоти, а саме: проста істота; істота, яка спроможна образно уявляти; латентний зміст образу; аргументовано, що одним із найбільш яскравих символів у Г. Сковороди є символ серця, завдяки якому й розвивається концепція «філософії серця», «кордоценричної філософії», за якої людина є мікрокосмосом, а головний посил – з’єднання «внутрішньої» людини з «чистим серцем»; проаналізовано погляди поета на те, що серце, як найвища категорія етики, підвалини щастя, є основою усіх людських учинків, простором поганих і добрих думок, місцем, де народжуються й виростають думки та почуття, відкривається істина, а також центром моральних учинків людини, пізнання здійснюється серцем, лише за його допомогою вона зможе пізнати власну сутність, істинність та наблизитися до Бога; досліджено образи дороги й щастя, з якими тісно переплітається образ серця.
Ключові слова:лінгвофілософія, «філософія серця», символічний світ Біблії, топос, ейдос, серце, linguophilosophy, «philosophy of the heart», the symbolic world of the Bible, topos, eidos, heart
Бібліографічний список
Антофійчук, В., 1996. «Молитва, як сонце, вічна…» (жанр молитви в українській літературі. В : Антофійчук, В., упоряд. 1996. «Святі чуття, закладені в молитву...» : антологія української молитви. Кн. 1. 2 видання. Чернівці : Рута, с. 3–10.
Барабаш, Ю., 1989. «Знаю человека...». Григорій Сковорода : Поэзия. Философия. Жизнь. Москва : Художественная литература.
Бацевич, Ф., 2008. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. Київ : Академія.
Бусол, В., ред., 2005. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь : Перун.
Геник-Березовська, З., 2000. Грані культур. Бароко. Романтизм. Модернізм. Переклад з чеської Г. Сиваченко. Київ : Гелікон.
Клен, Ю., 1991. Вибране. Київ : Дніпро.
Коцур, В., Потапенко, О. та Куйбіда, В., ред., 2015. Енциклопедичний словник символів культури України. 5-те видання. Корсунь-Шевченківський : Гавришенко В. М.
Мельничук, О., ред., 1983. Етимологічний словник української мови : в 7 т. Т. 5 : Р–Т. Київ : Наукова думка.
Петров, В., 1927. До характеристики філософського світогляду Сковороди. Записки історично-філологічного відділу, ХIII-ХIV (2), с. 30–43.
Сковорода, Г., 1973. Діалог. Имя ему – потоп зміїн. В : Сковорода, Г., 1973. Повне зібрання творів. У 2 т. T. 2. Київ : Наукова думка, с. 135–171.
Соловей, Г., 1998. Українська філософська лірика. Київ : Юніверс.
Ушкалов, Л., 2003. Світи Григорія Сковороди. В : Сковорода, Г., 2003. Вибрані твори в українських перекладах. Харків : Веста, Ранок, с. 3–14.
Шевчук, В., 2008. Пізнаний і непізнаний Сфінкс : Григорій Сковорода сучасними очима : розмисли. Київ : Пульсари.
Яременко, В. та Федоренко, Є., упоряд., 1994. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 3 кн. Кн. 1. Київ : Рось.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Рускуліс Л. В. Символ «серце» в лінгвофілософській концепції Г. Сковороди / Л. В. Рускуліс, І. Г. Родіонова, Р. В. Майборода // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філологія. – 2020. – Вип. 23. – С. 211-217.
Harvard Referencing Style
Ruskulis, L.V., Rodionova, I.G. and Maiboroda, R.V., 2020. Symvol «sertse» v linhvofilosofskii kontseptsii H. Skovorody [The symbol of «heart» in the linguophilosophical concept of H. Skovoroda]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 23, p. 211-217.
